Виробництво вітражів – це прибутковий та цікавий бізнес. Існує кілька методів виготовлення: плівковий, класичний та сучасний. У чому їхня різниця, і який принесе більше прибутку? Про все по порядку.
Види вітражів
- Плівковий вітраж — найпростіший метод декору. Для його виготовлення майстру не знадобляться серйозні знання з образотворчого мистецтва, наявність великої кількості верстатів або печей. Однак стане в нагоді деяка вправність. Де застосовується такий метод? Як правило, при виготовленні меблів – засклені дверцята шаф, вітрин або тумбочок покривають візерунковою плівкою.
- Класичний метод використовувався майстрами минулої доби. Він досить трудомісткий та складний. Щоб виготовити 1 роботу, знадобиться профіль зі свинцю, міцні пластини яскравого скла, кислота та мастика. Зважаючи на великі тимчасові витрати на отримання класичного вітража, сучасні художники віддають перевагу різноманітним удосконаленим технікам.
- Сучасний напрямок ділиться на безліч технік. Найзатребуваніші з них — піскоструминна, тіффані, ф’юзинг. Перед організацією майстерні, потрібно визначитися, який із напрямків вам більше підходить у художньому та фінансовому плані, оскільки сума вкладень значно відрізняється за кожним із них.
Дохідність сучасної вітражної майстерні
Ціна високоякісного виробу за 1 м2 може коливатись у межах 50-70 тис. грн. Невеликому підприємству-початківцю з двома співробітниками під силу виготовити на місяць 5 м2. З урахуванням щомісячних витрат сума чистого прибутку становитиме 140 тис. грн.
У витрати варто закласти закупівлю сікла у великому обсязі раз на півріччя, також потрібно врахувати % брухту, який просто неминучий на початковому етапі. Вартість невеликого виробництва окупиться упродовж першого року. Якщо з’явиться можливість розширення, можна придбати обладнання для виконання інших вітражних технік.
Творчий підприємець із художніми здібностями швидко освоїть основні правила ведення бізнесу. Головне, вчасно прорекламувати відкриття майстерні та залучити покупців.