Як відкрити приватний дитячий садок

Попит на приватні дитячі садки постійно збільшується, що пов’язано з нестачею місць у муніципальних садках і необхідністю чекати по кілька років у чергах. Однак цей бізнес пов’язаний із низкою складнощів.

Як відкрити приватний дитячий садок

Якщо мотивацією створення приватного дитячого садка є швидке отримання прибутку, вас може спіткати розчарування. Якісний догляд дітей потребує великих витрат. Це соціальний бізнес. Потрібно докласти чимало сил, щоб ваша освітня марка стояла серед кращих і відповідно збільшувалася кількість вихованців.

Зазвичай у перший рік роботи важко вийти на дохід, який би окупив усі ваші вкладення. Цей період може розтягнутися на 2-4 роки. Якщо це вас не бентежить, то можна читати далі.

Квартирний дитячий садок

Так званий квартирний (домашній) дитячий садок — це зазвичай група дітей до 10 осіб, що знаходиться в орендованій або купленій квартирі. Квартира має бути досить просторою, найбільшу кімнату можна обладнати під ігрову, менші кімнати — під спальню або клас для занять, простора кухня може поєднуватися зі їдальнею. Тож серйозних змін не потрібно. Переобладнати доведеться лише санвузол. Якщо ви винаймаєте квартиру під дитячий садок, то варто звернути особливу увагу на вхід: чистий під’їзд, сучасний ліфт (якщо квартира знаходиться не на першому поверсі), домофон.

У квартирі досить легко відтворити домашню обстановку, і це привабить клієнтів. Багато батьків переживають, що їхнє маля, яке звикло до теплого, сімейного оточення, зазнає труднощів при переході до освітнього закладу.

З іншого боку, домашній садок часто асоціюється з аматорським підходом до дошкільної освіти. Тому батьки, для яких важливі освітній аспект, серйозна підготовка до школи, інтелектуальний розвиток дитини, навряд чи віддадуть малюка в сад квартирного типу.

Призначити високу плату за такий дитячий садок, швидше за все, не вийде, принаймні не в перший рік. Але і ваші фінансові витрати будуть не такі вже й великі.

Центр розвитку

Як відкрити приватний дитячий садок

Центр розвитку (або дитячий центр розвитку) — зазвичай батьки шукають саме його (втім, часто за цією вивіскою ховається саме «класичний» дитячий садок з метою уникнення обов’язкового ліцензування освітньої діяльності).

Що таке дитячий центр розвитку, непросто визначити однозначно. Визначення центру (вірніше його відсутність) — «сіра зона», яка дає можливість трактувати поняття залежно від конкретної ситуації.

В основному організатори центрів йдуть шляхом метафор. Ось кілька прикладів: наш розвиваючий центр — «квиток у успішне майбутнє», «творча майстерня», «ідеальні програми для дітей» та ін.

Однак принциповим моментом є наступне: діяльність у рамках дитячого розвиваючого центру не передбачає наявності ліцензії на ведення освітньої діяльності. Саме тому, ймовірно, така безліч різних закладів і називають себе центрами. Зазначимо, однак: для того, щоб вести подібну діяльність і бути в ладах із законом, необхідно дотримуватися зрозумілих правил. Насамперед це стосується харчування та денного сну. Правила прості: і те, й інше категорично заборонено практикувати будь-якому «дитячому центру».

Та діяльність, яку можна здійснювати без ліцензії, зводиться до наступного: група короткочасного перебування дітей, організована на комерційній основі, яка надає послуги з догляду за дітьми.

Насправді більшість таких центрів надають широкий спектр освітніх послуг:

  • розвиваючі заняття з дітьми віком від року до трьох – так звані розвивалки. Батьки можуть обирати: скільки разів на тиждень і на які саме заняття вони наводитимуть малюка. Музика, ритміка, малювання, дидактичні заняття, що розвивають, іноземна мова — найпопулярніші види подібної діяльності. Як правило, батьки приводять дитину до центру на кілька годин і залишаються в центрі на весь час занять. (До речі, варто подбати про те, щоб у центі було зручне приміщення, де батьки зможуть перебувати під час занять.);
  • різні заняття (як групові, так і індивідуальні) для дітей віком від трьох до семи років: спорт, ліплення, малювання, йога, іноземна мова, музика, хореографія, шахи тощо. Як правило, діти приходять кілька раз на тиждень, час їхнього перебування в центрі залежить від кількості занять, обраних батьками. Оплата призначається за кожне заняття окремо;
  • групи повного тижня: у цьому варіанті батьки приводять дитину до центру щодня на кілька годин і дитина відвідує всі заняття центру відповідно до програми. Оплата в цьому випадку є помісячною;
  • групи підготовки до школи для дітей віком від шести до семи років. Найчастіше такі заняття проводяться двічі-тричі на тиждень і складаються з елементарного циклу: математика, читання, грамота, розвиток мови тощо. Оплата зазвичай вноситься за місяць уперед;
  • «недільна няня»: багато центрів відкрито і у вихідні дні. Батьки наводять дитину на кілька годин. У цей час проходять заняття в гуртках малювання, музики, ліплення тощо. Може працювати ігрова чи художня студія, де діти приємно та з користю проведуть час у відсутності батьків. Оплата за такі заняття погодинна.

Приватний дитячий садок

Як відкрити приватний дитячий садок

Приватний дитячий садок — ліцензований дитячий садок, що відповідає всім вимогам санітарно-епідеміологічного, пожежного контролю та комітету з освіти, що надає повний спектр послуг з догляду та освіти. Привести приміщення у відповідність усім вимогам і нормативам вкрай складно: це вимагатиме великих витрат, і не лише фінансових… Саме тому багато дитячих садків і ховаються за вивісками «сад-клуб», «центр, що розвиває», «дитяча академія» тощо.

Отримання офіційних дозволів на відкриття приватного дитячого садка вимагатиме чимало часу та фінансових витрат. Тому, перш ніж розпочинати непростий процес, визначтеся, чи потрібна вам ліцензія.

У випадку, якщо ваша діяльність знаходиться в рамках групи короткочасного перебування, тобто діти проводять у вашому дитячому садку не більше чотирьох годин, вам не потрібні жодні ліцензії та дозволи. Якщо ж ви хочете отримати офіційний статус приватного дитячого садка, вам потрібні законні підстави.

Для отримання офіційної ліцензії на приватний дитячий садок вам потрібна реєстрація як освітня установа НОУ.

Для початку процесу реєстрації від вас знадобиться таке:

  • Визначитись із назвою вашої установи. Вибрана вами назва звіряється з реєстром фірм, що існують у вашому місті, і якщо така назва вже існує, вам доведеться вигадувати нову.
  • Потрібно скласти статут майбутньої установи, включивши до неї ті види діяльності, якими ви збираєтеся займатися. Найкраще позначити у статуті максимально широкий спектр освітніх послуг. Туди можуть увійти поряд з послугами групи повного дня перебування будь-які гуртки, студії для дітей та батьків, семінари та майстер-класи, екскурсії та виїзди, консультування та професійна перепідготовка. Навіть якщо до ваших планів не входить надання частини з перерахованих у статуті послуг, варто закласти їх на майбутнє, на той випадок, якщо у вас з’являться нові ідеї та можливості. Переробляти статут потім дуже складно, тому краще заздалегідь передбачити усі можливі варіанти.
  • Від вас будуть потрібні нотаріально завірені копії паспортів засновника та директора вашої освітньої установи, а також довідка про несудимість.
  • Якщо приміщення дитячого садка знаходиться у вас у власності, необхідно надати документи, що підтверджують ваші права на володіння даним приміщенням. Якщо ж приміщення взяте в оренду, необхідно надати такі документи від власника приміщення, а також заяву про намір власника здавати це приміщення вам в оренду після реєстрації НОУ.
  • Потрібні також документи, що підтверджують реєстрацію у відповідних податкових інстанціях.

Процес реєстрації триває близько двох місяців. Потім потрібно отримати висновки від санітарно-епідеміологічної служби та служби пожежного нагляду.

Наступний етап – отримання ліцензії на освітню діяльність. Для отримання такого дозволу вам знадобиться підтвердження реєстрації як НОУ (некомерційної освітньої установи), а також укладання санітарно-епідеміологічної служби та укладання служби пожежного контролю. Комітет з освіти може вимагати надання освітньої програми, за якою працює ваш дитячий садочок, а також копії дипломів ваших співробітників, які підтверджують наявність вищої педагогічної освіти. Ще можуть знадобитися документи, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази та навчально-методичної літератури.

Таким чином, весь процес ліцензування вимагатиме серйозних грошових та тимчасових витрат. Але ви зможете спати спокійно. До того ж, багатьох батьків приваблює наявність відповідних ліцензій, а це означає, що гроші, витрачені на ліцензування, не пропадуть даремно: наявність ліцензії приверне більше клієнтів, а це, у свою чергу, більший дохід.